Намір

Намір відрізняється від бажання чи мрії тим, що містить елемент рішення й фокус, а не лише бажаний результат: «я хочу бути здоровішим» — мрія, «я щодня приділяю 15 хвилин руху» — намір. У багатьох практиках самопізнання — нумерології, місячному календарі, роботі з рунами — постановку наміру прив'язують до символічно значущого моменту: молодика, початку персонального року, витягнутої руни дня — не тому, що момент магічно впливає на результат, а тому, що ритуал позначення дає психологічну «крапку відліку», яку легше пригадати й до якої можна повернутися для звірки. Практика формулювання наміру працює краще, коли він конкретний, обмежений у часі і сформульований у термінах власної дії, а не чужої поведінки чи зовнішніх обставин: «хочу знайти час на творчість щотижня», а не «хочу, щоб з'явилось натхнення». Записаний намір також простіше згадати на наступному циклі — молодик за молодиком, рік за роком — і чесно оцінити, що з нього втілилося.